Про ліки «валеріана» (екстракті валеріани) знають всі. Трохи розхвилюється людина, почастішає серцебиття, підвищиться артеріальний тиск – рука тягнеться до рятівних валеріановим краплях. Вони заспокоять, знімуть біль в області серця, нормалізують серцеву діяльність … Ніби й не було нездужання. Чудеса творять звичайні краплі.
Валеріанова настоянка, таблетки та інші засоби, що включають валеріану, відомі майже в кожному будинку. А хто скаже: «Я на власні очі бачив в лісі чи на лузі рослина, що поставляє настільки ефективні ліки?» Мало хто знайомі з цією цілющою травою в природі.
Валеріана лікарська (Valeriana officinalis). © Randy Nonenmacher
У медицині валеріана – збірне поняття, яке використовується медиками і фармацевтами для позначення декількох різних видів рослин роду валеріана, що володіють цілющими властивостями.
валеріана, валеріана (Valeriana) – рід багаторічних трав’янистих рослин сімейства жимолостеві (Caprifoliaceae), що включає близько 280 видів. Латинське родове назва походить від латинського слова valere – бути здоровим.
Тільки в нашій країні ботаніки нарахували понад 30 видів цієї рослини. На Україні ж виростає 14 видів валеріани. Більшість з них мають лікарські властивості, але частіше за інших в медичній практиці використовуються валеріана лікарська (Valeriana officinalis). Її синоніми: валеріана побегоносная, валеріана висока, валеріана блискуча. Так само в медичній практиці застосовуються: валеріана російська (Valeriana rossica), валеріана бузино-листная (Valeriana sambucifolia) та інші.
Опис валеріани лікарської
валеріана лікарська (Valeriana officinalis) – багаторічна трав’яниста рослина, нерідко досягає двометрової висоти, з вертикальним коротким кореневищем і численними тонкими шнуровіднимі корінням. Стебло пряме, дудчатий, всередині порожній.
Листя валеріани непарноперисті, супротивні, нижні – черешкові, верхні – сидячі. Дрібні, запашні, білі або рожеві квітки зібрані в щитковидні мітлу. Плід валеріани – дрібна, подовжено-яйцеподібна сім’янка з десятілучевим пір’ястим чубчиком. Цвіте валеріана в червні – серпні.
Суцвіття валеріани лікарської. © Bob Osborn
Корисні властивості валеріани
Ось уже протягом кількох тисячоліть пильну увагу фітотерапевтів привертають невеликі соковиті кореневища цієї рослини. Вважають, що лікарські гідності валеріани відкрили … кішки. Цих тварин дуже приваблює характерний «валеріановий» запах кореневищ, вони розривають землю пазурами, дістають корінці, їдять їх, після чого впадають в наркотичний стан. Дивне пристрасть, чи не так? На Русі давно помітили любов котячого племені до рослини і дали йому відповідні назви – котяча трава, котячий маун, ладан котячий …
Валеріана дійсно надає незвичайне дію на кішок. Її дія, ймовірно, пояснюється тим, що запах міститься в валериане речовини актінідіна, схожий на запах речовини міститься в сечі котячих. Подібне дія робить котовник котячий.
Рецепт валеріанового чаю
Багато хто любить валеріановий чай. Приготувати його нескладно. Зазвичай беруть десять грамів сухих кореневищ і коренів валеріани, кладуть їх в сухий термос і ввечері заливають окропом. Вранці приймають цілющий напій з характерним запахом і смаком. Все кількість чаю випивають протягом дня.
Листя валеріани лікарської. © Bob Osborn
Застосування валеріани і дозування
При цьому необхідно мати на увазі, що кожній людині властива індивідуальна дозування. Одному необхідно сім-вісім грамів кореневищ, іншому – більше десяти грамів. Тому дозу необхідно підбирати в кожному конкретному випадку. Головне – терапевтичний ефект. Він повинен бути стабільним, однак без відчуття сонливості протягом всього дня. При цьому половинну порцію валеріани вживають на ніч. Лікарі вважають, що подібний напій схильним до неврозів серця, дратівливості, підвищеній збудливості людям слід застосовувати тривалий час, роблячи перерви у вихідні дні, в період відпустки або санаторно-курортного лікування, коли нервові навантаження зменшуються.
Застосування валеріани в сумішах
Валеріана вживається в комбінаціях з іншими рослинами: при гіпертонічній хворобі і неврозах серця – з пустирником п’ятилопатевим; при хворобах шлунка і кишечника – з звіробоєм продірявленим, деревієм звичайним; при захворюваннях печінки і жовчних шляхів – з безсмертник піщаним, нігтиками.
При хворобах нервової системи, гіпертонії або гіпотонії приймають ванни з відвару суміші трави чебрецю повзучого, шавлії лікарської, квіток нагідок і ромашки аптечної, коріння валеріани, взятих в рівних кількостях (жменю суміші варять в двох літрах води протягом 30 хвилин і виливають в повну ванну ).
Подібні ванни приймають при радикуліті та тромбофлебіті два рази в тиждень.
У відварі кореня валеріани купають дітей, хворих на епілепсію. При переляку дітям дають валериановую настоянку.
Останні дослідження показують, що таблетки з цільного тонко подрібненого рослинного сировини валеріани ефективніше, ніж таблетки з екстрактом кореневищ.
Валеріана лікарська (Valeriana officinalis). © Meneerke bloem
Ось яка корисна трава валеріана. Слід також додати, що вона – хороший медонос. В даний час ця рослина використовується в лікарських цілях, хоча за старих часів знаходили й інше застосування валеріани. В одному з російських травників можна прочитати й таке: «Коріння (валеріани) і чемериці білі товчені коріння, змішані з мукою житній, з’їдять миші, тоді вони від того вмирають». Сказане слід розуміти так, що мишам пропонували дуже отруйна рослина чемерицю білу, а щоб привернути до нього гризунів, застосовували корінь ароматної валеріани.
Протипоказання
З побічних ефектів валеріани потрібно відзначити: сонливість, пригніченість, зниження працездатності, при тривалому застосуванні – запор, рідко – алергічні реакції.
Препарат протипоказаний в першому триместрі вагітності та при гіперчутливості до компонентів ліки.